Міністр освіти Дмитро Табачник задоволено оглядає сяючі обличчя ректорів. Очільники київських вишів приїхали на селекторну нараду особисто. Ректори з регіонів — слухають шефа онлайн.

По черзі розказують про вступ у своїх містах. Скрізь, за їхніми словами, все добре, спокійно і без ексцесів.

Хоча призначений міністр зробив для ректорів революцію. Чи контрреволюцію. Як це називати, вирішуйте самі. Зайнявши крісло на київському проспекті Перемоги, Табачник дозволив вишам усієї країни набирати студентів не лише за результатами незалежних тестів, як було два попередніх роки, а й враховуючи бали шкільного атестата, творчий конкурс та власні екзамени.

Минулу систему не один ректор сварив за неможливість вибрати студента. Проводилися тести у приміщеннях шкіл. Відповіді оцінював комп’ютер та незалежні вчителі з інших міст. ВНЗам залишалося лише автоматично зараховувати абітурієнтів з найвищими балами. Cамі школярі та їхні шкільні вчителі теж час від часу критикували тести — за складність та двозначність. Але ця система, як показало минулорічне опитування "Свідомо", дозволила хлопцям та дівчатам з провінції без зв’язків та грошей — лише на високих балах — потрапляти на бюджетні місця у найпрестижніші столичні ВНЗи. Інститут міжнародних відносин, правовий факультет Шевченка, Могилянка, КПІ — всі вони розчинили двері для двохсотбальників. За дослідженням проекту "Гідна Україна", минулого року лише 0,3% батьків і 0,7% їхніх дітей сказали, що зіштовхнулися з корупцією при вступі.

Міністр Табачник спочатку наказав враховувати при відборі студентів середній бал шкільного атестата. Розслідування "Свідомо" через три місяці після цього показало: шкільні атестати почали продавати. Про це не лише говорили вчителі у школах по всій країні. Але й красномовно свідчив 25-відсотковий ріст попиту на шкільні журнали та 30-відсотковий — кількості золотих медалістів. Це при скороченні кількості випускників шкіл!

Міністр освіти пішов далі та дозволив вишам проводити творчі конкурси й власні екзамени для тих, хто закінчив школу раніше 2007-го року.
До чого це призвело?

"Цього просто не може бути в принципі. Я впевнений, що це помилка".
Так міністр відповів на запитання "Свідомо" про те, що робитиме Міносвіти з абітурієнтами, які підробили собі документи про перемогу в олімпіаді. За законом такі документи дають пільгу при вступі.
Табачник порадив порівняти списки таких "олімпіадників" із наказами про нагородження переможців і призерів олімпіад і конкурсів Малої академії наук.

Ми так і зробили. "Свідомо" перевірило найпрестижніші факультети десяти престижних вишів. І переконалося — самозванців там не бракує.
Лідером з прийому фальшивих олімпіадників на початку вступної кампанії був гранд — університет Шевченка.

На факультеті журналістики у першій десятці рейтингу дев’ятеро вступників були олімпіадники. Восьмеро — несправжні.
На "обліку та аудиті" — з п’яти перших в рейтингу липовими виявилися троє.

По одному "фальшивому" "Свідомо" знайшло в економічному університеті Гетьмана, столичному КПІ, Лінгвістичному університеті і Національному авіаційному.

Чисто — у медичному університеті Богомольця, Львівському національному, Київському будівельному. Найчистіше — у Могилянці. Там не було жодного олімпіадника взагалі — всі абітурієнти конкурували на однакових умовах.

"Свідомо" звернулося до голови спілки ректорів і заразом — ректора університету Шевченка Леоніда Губернського.
— Ви взагалі перевіряли документи вступників при подачі?
— Звісно. У приймальних комісіях працюють кваліфіковані і проінструктовані кадри. Вони звіряють прізвища олімпіадників з наказами Міносвіти.

— То чому ж така навала навала фальшивих олімпіадників?
— Це неправда. Проректор особисто перевіряв всі документи. Жоден з наших абітурієнтів документи не підробляв, і в рейтингу їх немає.
Попри спростування інформації, Табачник прямо на нараді з ректорами доручив їм ще раз перевірити списки абітурієнтів.

За тиждень рейтинги вищезгаданих вишів оновилися ледь не на дві треті. В усіх вишах липові олімпіадники або опустилися на кілька сотень позицій вниз вже без позначки "переможець олімпіади", або зникли зі списків взагалі.

Найцікавіше, що єдину справжню призерку олімпіади на журфаці Шевченка також викинули з рейтингу.
Ми дізнаємося про долю цієї дівчини.

"У мене і моєї дитини був просто шок", — розлючено розповідає Елла з Дніпропетровська.

Її дочка віддала документи до Придніпровської академії на "міжнародну економіку". В решту вишів — для підстраховки.
"Дочка не медалістка — її загальний бал за тестування і середній бал атестата — 691,4 з 800 можливих. Тому ми одразу подалися на контракт. За кілька днів я випадково дізнаюся про якийсь "цільовий збір" у цьому виші — 4000-8000 гривень".

Що це за суми і звідки вони взялися? В економічному відділі мамі порадили спочатку вступити, а потім вже розбиратися з внесками. Нічого більше не пояснювали.

"А за тиждень був новий "сюрприз" — в рейтингу системи "Конкурс" на сторінці нашого вишу у одних дітей були приплюсовані бали атестата, в інших ні, а в дочки… взагалі зменшені на 9. Дзвоню до вишу, вони кажуть: "Це помилка Міносвіти, у нашому рейтингу на нашому сайті все правильно і все в порядку". Ну, в порядку то в порядку. А шостого числа, коли документи вже не приймалися і всі слідкували за рейтингом, я відкрила сторінку університету і… прізвища дочки в рейтингу не побачила. Зате побачила інших абітурієнтів, зі значно меншими балами, які успішно пройшли на контракт" — каже Елла.
Підстраховка знадобилася. Дівчинка стала студенткою іншого вишу. Якого — мама розповісти не захотіла.

Чи вона боролася за чесний вступ доньки? Намагалася додзвонитися на гарячу лінію Міносвіти. Марно — телефон не працював. Тоді надіслала листа зі скаргою особисто Табачнику. За два тижні — жодної реакції.
"Свідомо" зателефонувало у приймальну комісію Придніпровської академії. Там нас запевнили, що в університеті "глючить" комп'ютерна мережа і випадок з Аліною — прикре непорозуміння — рейтинг сам, випадково, викинув її прізвище зі свого списку. Проте згодом виявилося, що в рейтинг потрапили ті, хто вже оформив контракт з вишем — хоча за правилами вступу це можна зробити до 25 серпня, а й в рейтингу мають бути прізвища ВСІХ абітурієнтів, що подали свої документи. Також з'ясувалося, що звідкілясь в університеті "буквально хвилину тому" з'явилися ще 15 вільних контрактних місць. Пояснювати ситуацію з обов'язковим побором працівниця приймальної відмовилася.

Сашко Ветчинов — зірка телешоу "Найрозумніший". За словами директора столичного Голосіївського ліцею — кращий учень за весь час існування ліцею. Вчиться на "міжнародній економіці" в Шевченка.
Настя Водоводова — вродлива і надрозумна дівчина. Навчається в Інституті міжнародних відносин.

Олег Костюченко також вихованець Голосіївського ліцею. І також в когорті най-най. Вчиться на "міжнародній економіці" в Шевченка.
Всі вони — рекордсмени тестування минулого року. Кожен набрав максимальні 200 балів на трьох тестах.

Минулого року їхні прізвища прикрашали шпальти чи не всіх газет. Їхні прізвища оприлюднило Міносвіти, яке слідкувало за їхнім вступом. Усі без проблем були зараховані на бюджет.

Валентина Москаленко, Анна Коренева, Настя Кулемза.
А це — 200-бальники цього року. Жоден з них, попри надвисокі показники, не став відомим. Міносвіти не оприлюднювало їхні імена.
І жоден не вступив на бюджет до університету, куди подавався.
Валентина Москаленко хотіла стати студенткою журфаку Шевченка. Вступила до юридичного факультету університету імені Гетьмана. Так само на журфак Червоного корпусу претендувала й Анна Коренева. Вступила на факультет соціології і права в КПІ.

Настя Кулемза, що хотіла вчитися на журналістиці в Харківському університеті Каразіна, зараз вже студентка архітектурного факультету Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури.

Усіх "зрізав" творчий конкурс. Натомість високо оцінивши абітурієнтів з посередніми результатами тестів і "трійками" в шкільному атестаті.
Що за творчий конкурс? На журфаці у Шевченка це була імпровізована прес-конференція. Майбутні журналісти ставили питання учасникам, писали замітки й новини, записували на диктофон власні враження.
"Найгірше, що нічого довести не можна. От просто не сподобалося комісії — і все, ти не підходиш", — ділиться зі "Свідомо" один зі зрізаних 200-бальників. Хлопець попросив не називати своє ім’я, — "Я навіть на апеляцію не подавав. А сенс?".

Яніна Осадча намагалася стати студенткою харківського університету Каразіна. Хотіла стати журналісткою. На тестуванні з української мови і літератури отримала 199,5 з 200, з Історії України – 199. Середній бал атестата — 187,6. На творчому конкурсі ж отримала наднизькі 133 бали.
"Нам роздали цитати з віршів. Треба було написати твір на дану тему", — каже дівчина.

Вона впевнена, що на творчому конкурсі зрізали — і не тільки її.
А от Даша Щебетун конкурувала з Яніною. Вона набрала на тестах 172,5 і 158,5. А середній бал атестата — 178,1 — ледь "хорошистка". Зате за творчий конкурс — максимальні 200. Дашу взяли.
Але довести порушення складно. За законом, під час апеляції вам можуть показати тільки вашу роботу. Порівнювати її з чиєюсь — заборонено.

Ярослав мав намір вступити в університет Шевченка на юрфак. У день зарахування прийшов до стенду зі списками зарахованих і побачив не своє прізвище, а прізвища абітурієнтів… зі значно нижчими балами.
Університет пояснив це так — ми зарахували тих абітурієнтів, які принесли оригінали документів. Це суперечить наказу міністра. Це суперечить правилам вступу, за яким ВНЗи мають чекати оригінали документів упродовж 5 днів. Це суперечить логіці — який сенс приймати абітурієнтів з гіршими оцінками лише тому, що вони першими добігли з медичною довідкою, фотографією та слабеньким шкільним атестатом в руках?

Але Ярослав і ще декілька його знайомих залишилися без омріяного юрфаку. Та облишити це просто так хлопець не погодився — окрім інтернет-звернення, Ярослав збирається написати листа Табачнику і заяву в прокуратуру. Зараз він збирає схожі випадки.

Київський педуніверситет Грінченка набрав на бюджетне навчання абітурієнтів, які навіть не брали участь у конкурсі.
Прізвищ Філіпової Валерії, Жакун Віти і Куришко Інни з факультету дошкільної освіти немає у рейтингу системи "Конкурс". Там міститься інформація про всіх вступників, що подали документи до того чи іншого вишу.

А от у рейтингу на сайті самого вишу дівчата посідають 3-5 місця і вже пройшли на бюджетне навчання.
За поясненнями "Свідомо" звернулося до помічника ректора Тетяни Опришко. Опришко намагалася переконати нас у тому, що дані на "Конкурсі" не є достовірними й університет не несе відповідальності за них.

"Точні дані — на сайті нашого університету. І взагалі все могло переплутатися через донесення абітурієнтами оригіналів документів з 5 по 11 серпня", — сказала вона.

Але сам Табачник повідомив, що пароль на вхід до "Конкурсу" є лише в одного члена приймальної комісії кожного університету. І бути різними рейтинги, за словами міністра, не можуть — працівник приймальної зобов’язаний вносити всі дані в першу чергу на "Конкурс", а потім — на сайт свого вишу. Звідки ж взялися прізвища "неіснуючих" абітурієнтів, Опришко не пояснила.

Громадська мережа "ОПОРА", яка три роки поспіль слідкує за вступною кампанією, запропонувала Міносвіти покарати членів приймальних комісій, через яких постраждали абітурієнти.

Також "Опора" попросила врятувати тих абітурієнтів з високими балами, які програли гонку "принеси документи раніше, і тебе зарахують". І перевірити, через що юнаки та дівчата, які набирали високі бали на незалежних тестах, провалили "творчі конкурси".

"Свідомо" запитало у міністра, що він робитиме.
Дмитро Табачник: "Хочу сказати, що коли працюють лише з одною метою — когось огудити, то в мене це викликає здивування, якщо не сказати більше.

Ні бажання, ні коштів університет не має для того, щоб вишукувати за кордоном, по місту, по району, по селу того, хто не стурбований власною долею і власною професією. Закінчився день — не принесли документи, список починає просуватися у приймальній комісії… Але ж він крокує згори донизу, а не навпаки.

Іншого нічого не дано, навіть якщо цим займеться ще більша група художників-мариністів. Намалювати нічого іншого в них не вдасться".