Старобільський район                                                                                                                                                                                    

Старобільський район розташований на Слобожанщині, півночі Луганської області.

Міській та 21 сільським радам підпорядковані 58 населених пунктів.

Це район з виробництва промислової сільськогосподарської продукції.

В загальному обсязі сільське господарство становить 38%, воно виробляє продукцію рослинництва і тваринництва.

Районний центр — місто Старобільськ.

Місто Старобільськ має більш ніж трьохсотрічну історію. Малозаселений простір Дикого поля відокремлював російські землі від Кримського ханства. Основними шляхами, по яких ходили кримчани до російських територій, були Ізюмська та Кальміуська сакми. Остання проходила по високому берегу Айдару. Тут загони російських воєвод зустрічали ворогів, часто точилися жорстокі битви. 

Щоб перекрити цей шлях, Борис Годунов вирішує побудувати в Дикому полі на річці Сіверський Донець сторожове містечко-фортецю Цареборисів. Будівництво очолив Богдан Бєльський, який прибув з загоном на місце літом 1600 року. Одночасно він самостійно, без дозволу царя, за свій кошт й своїми людьми починає будувати на правому березі Айдару сторожове містечко й дає йому своє ім’я. Бєльський всіляко сприяв заселенню краю. 

В 1686 році містечко Біленьке ввійшло до території Острогожського полку і відносилось до Воронезької губернії. З травня 1797 року Старобільськ має статус міста, й по серпень 1920 року був центром великого повіту. 

З 1922 року по 1936 рік Старобільськ був центром округу Донецької губернії. З 1938 року місто є районним центром Луганської області. Вже в 30-ті роки він стає культурним та адміністративним центром північних районів області. Відкриваються медичне та педагогічне училища, технікум механізації сільського господарства, ветеринарний та торговий технікуми, школа керівних кадрів та учительський інститут.

Значно посилилось його господарське значення після введення в 1935 році в дію залізниці Москва-Донбас. 

Під час війни місто півроку було окуповано німецькими загарбниками. Багато старобільчан внесли вклад в захист Батьківщини від фашистів. 

Післявоєнні роки характеризуються відбудовою галузей народного господарства, будівництвом житлових домів та підприємницьких приміщень. 

Сьогодні м. Старобільськ є центром великого сільськогосподарського району в північній частині Луганської області, в якому іде поступовий розвиток багатьох галузей економіки.