"При вступі до ВНЗ має враховуватися середній бал атестата і проводитися хоча б один профільний іспит", - таку заяву в ефірі одного з телеканалів зробив Володимир Семиноженко

Цим шокував усіх, хто причетний до освіти: учителів, учнів, батьків. "У найближчі 2-3-4 дні максимум ми скажемо. Проте тести будуть. Хотілося б, щоб вони були більш високого класу... У нас так: всі кидають вчитися в старших класах, вчителі вже не потрібні, потрібні тренери, репетитори, які натаскують, вибачте, як мавп і папуг, як правильно відповідати на ці питання", - заявив Семиноженко.

Заява не на жарт схвилювала цьогорічних абітурієнтів: ще одна реформа на їхню голову. Готувалися, налаштовувалися на щось конкретне, а тепер що? Якщо робити переформатування, коли підготовка до іспитів наближається до фінішу, під загрозу потрапляє студентська доля не однієї дитини. Виникає купа запитань: як плюсуватиметься "вузівський бал" до бала ЗНО, чи потрібно тепер складати три іспити (більшість реєструвалася саме так). Зараз всі кинуться шукати ці відповіді, і це в той період, коли треба найбільше зосереджуватися на навчанні. Окрім того, хто гарантує, що профільний іспит не стане черговим елементом корупції під час вступу? Найгірше те, що "погрози" цілком можуть стати реальністю. Як розповіла директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк, умови вступу можна змінювати за три місяці до початку вступної кампанії. Оскільки вона у нас стартує у липні, то час ще є...

То все ж таки, чого чекати випускникові-2010? У Міністерстві освіти та науки жодних коментарів не дають: "Жодних документів, які б це підтверджували чи спростовували, нема", - єдина відповідь, яку вдалося отримати.

Запровадження профільного іспиту у вузі є цілком реальним, теперішній уряд не зупиниться ні перед чим. Але давайте з’ясуємо, які наслідки це матиме? – говорить голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Володимир Полохало. - На мою думку, іспит у вузі стане перешкодою для проведення ЗНО і, по суті, означатиме його ліквідацію. А це, як на мене, є злочином. Соціологія засвідчує: 80 відсотків випускників підтримують незалежне оцінювання, а у Києві відсоток прихильників ще вищий: понад 90. Є дослідження, що підтверджують ефективність незалежного тестування: абітурієнти, які вступали у вузи за сертифікатами, успішно складають сесії. Якби був прийнятий закон про ЗНО, ми б не мали таких проблем. Зараз це питання урегульоване лише указом Президента України, а указ легко відмінити, тим паче, що у передвиборчій програмі Януковича прописали пункт про відміну ЗНО. 21 січня цього року "завалили" закон про зовнішнє незалежне оцінювання, організатором якого був я. Проти, зокрема, проголосували депутати від Партії регіонів. Але у ситуації, що склалася, є вина і екс-президента Ющенка, який все зробив, щоб керманичем держави стала людина, яка проти рівного доступу до освіти. Є тут вина і екс-міністра освіти та науки Івана Вакарчука зволікав з утвердженням ЗНО на законодавчому рівні.

Він посилався на те, що є указ Президента. Ми ж йому говорили: "Указ указом, але потрібен закон".

– Припустимо, профільний іспит запровадили. Як він доплюсовуватиметься до результатів ЗНО?

– Невідомо, думаю, чинний уряд не має такого механізму.

– Ви подали на розгляд законопроект Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження Зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти та встановлення відповідальності за порушення під час його проведення? Які шанси того, що депутати його підтримають?

– Законопроект пройшов апробацію в освітянській сфері і, сподіваюся, буде схвалений. Це утвердить ЗНО, бо інакше теперішній уряд зробить все, щоб ліквідувати тестування. Я не здивуюся, якщо у нас знову випливе питання про десятирічну школу. До влади прийшли люди, не зацікавлені у вдосконаленні системи освіти. Адже від системи освіти залежить і розвиток науки, а вони хочуть побудувати сировинну економіку.

Схожу думку висловила директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк. "По-перше, яким чином результати ЗНО плюсуватимуться до результатів іспиту? Тоді вузам також слід оцінювати екзамени у 100-бальній шкалі. По-друге, виходить так, що діти один іспит складатимуть двічі. Пан Семиноженко сумнівається в об’єктивності наших тестів? Давайте вводити більше завдань відкритого змісту. Наприклад, у скандинавських країнах, які лідирують у моніторингових дослідженнях за рівнем знань випускників шкіл, більшість завдань – відкриті. Але це коштуватиме дорожче, потребує додаткового фінансування від держави".

– А як ставляться до цієї ідеї керівники навчальних закладів?

– Наші студенти загалом підтверджують ті оцінки, які вони отримали на ЗНО, – говорить ректор Львівського національного аграрного університету Володимир Снітинський. – Немає підстав не довіряти незалежному тестуванню. Звісно, його потрібно вдосконалювати. Це, по-перше, стосується якості тестів, по-друге, не варто зупинятися лише на 2-3 іспитах, їх може бути і 7-8. Тоді діти вчилися б комплексно, а не вибирали у старших класах лише "потрібні предмети". Щодо профільного іспиту у вузі, то один екзамен не буде показовим, не можна по ньому визначити рівень студента. Під питанням також, що мають на увазі, коли говорять про профільний екзамен. Для того, хто вступає на інженерію, профільною є математика, а її складають на ЗНО.

– Знаю, що і діти, і батьки дуже болісно відреагували на цю заяву, – розповідає кореспондентові директор гімназії "Сихівська" Галина Путій. – Думаю, змін все ж таки не станеться. Зовнішнє тестування потребує вдосконалення, але я як директор школи можу сказати, що воно об’єктивно висвітлює знання учня і дає йому змогу стати студентом престижних вузів. Два роки тому п’ятеро наших випускників вступили у медуніверситет.

Тим часом громадськість чекає відповіді. Запитань надто багато, а роз’яснення ми не отримали жодного. А вступна кампанія "на носі".