на антропоцентричному підході - вивченні історії з позиції особистості, а не певної етнічної групи

"Така подача матеріалу зробить підручник неконфліктним і гуманним. Брехні в історії більше не буде!" - заявив Табачник.

При цьому міністр вважає, що в підручниках з історії не можна заміняти термін Велика Вітчизняна війна на Друга світова війна, а визначення День Перемоги - на закінчення війни.

Це не перша спроба змінити концепцію викладання історії в школах. Минулого року Міносвіти схвалило шкільну програму з історії, де головними акцентами були Голодомор 1932-1933 років, масові репресії комуністичної влади у 1920-1950-х роках, діяльність Організації українських націоналістів і Української повстанської армії (ОУН-УПА) і протистояння дисидентського руху комуністичному режиму.

Згідно з проектом, школярі повинні навчитися сприймати Україну як територію, де проживають представники різних етнічних груп і релігій. Автори проекту, серед яких - завідувач кафедри історії Національного університету Києво-Могилянська академія Наталя Яковенко, вважають, що при висвітленні війн, міжетнічних конфліктів і політичних подій у підручнику повинен зберігатися коректний і нейтральний стиль викладу.

На думку Яковенко, антропоцентричний підхід охоплює конфліктні питання, пов'язані з етнічними територіями і формуванням держави. "Зараз підручники з історії України є гримучою сумішшю з національної та радянської історії, де факти розглядаються через призму конфлікту, головна дійова особа - держава, а головний принцип - хто не з нами, той проти нас", - зауважила історик. При цьому Наталія Яковенко зазначила, що представники Міносвіти поки не зверталися до неї щодо використання цих напрацювань у шкільних програмах.

У свою чергу експерти по-різному коментують нову концепцію викладання історії. Так, академік Національної академії наук Петро Толочко підтримує її. За його словами, викладаючи історію, необхідно формувати позитивний імідж українців. "Зараз українці представлені в підручниках як народ, який постійно принижували і гнобили. Але були ж не тільки трагедії, а й досягнення. Всі явища, які розколюють суспільство, - голодомор, діяльність ОУН-УПА - треба висвітлювати адекватно і не політизувати!" - сказав Толочко.

З ним не згоден проректор, завідувач кафедри новітньої історії Запорізького національного університету професор Федір Турченко, який є автором підручника Новітня історія України для 10-го класу. Він упевнений, що історичні події необхідно підносити школярам "з точки зору жорсткої державної ідеології і патріотизму". "Нейтральна точка зору - це підігравання нової влади. Нам не можна подавати історію з нейтральної точки зору. На першому плані повинні бути акценти української національної історії!" - заявив Турченко.

Як повідомлялося, раніше Табачник пообіцяв повернути в українські підручники термін Велика Вітчизняна війна. Він також заявив: "Переконаний, що під час Великої Вітчизняної війни не було ніякої третьої сили. Була антигітлерівська коаліція, і був гітлерівський Рейх, і його союзники-сателіти, і озброєні формування, які створювалися з місцевих громадян на окупованій території - це колабораціоністи".