Про це заявила журналістам народний депутат України, голова підкомітету з питань базової освіти профільного комітету парламенту Леся Оробець, коментуючи інформацію, оприлюднену в листі Міносвіти №1/9-543 від 10 серпня 2010 року.

"Ледь не вперше в практиці українського шкільництва типові навчальні плани доведені до місцевих органів управління освітою не наказом, а листом профільного міністерства, що не має статусу нормативного акту. Між тим, ідеться про фінансовий документ, на підставі якого здійснюється тарифікація педпрацівників і планується навчально-виховний процес", – наголосила Оробець.

На її думку, подібний підхід орієнтований на унеможливлення судового оскарження рішень міністерства.

Політик застерегла Міносвіти від передбаченого листом механічного збереження старих типових навчальних планів для 1-4, 5-9 та 11-х класів загальноосвітніх закладів.

"Нові навчальні плани апріорі не можуть відповідати Державному стандарту повної загальної середньої освіти, розрахованому на 12-річну школу. Якщо обсяг і зміст навчального матеріалу в усіх класах, крім 10-го, не зазнає змін – десятикласники навчатимуться без перепочинку з ранку до вечора. Або базова освіта втратить у якості", – зауважила Оробець.

"І раніше обсяг навчальних програм могли подужати виключно рідкісні відмінники, а тепер вони взагалі перетворяться на фікцію", – наголосила депутат.

Не меншу загрозу, на думку Оробець, містить і зменшення годин, рекомендованих для вивчення низки пріоритетних предметів, передбачене додатком до листа Міносвіти №1/9-543 від 10 серпня 2010 року.

"До прикладу, на вивчення української мови у старшій школі на рівні стандарту, академічному та профільному рівнях у 12- річній школі передбачалося відповідно 4, 6 та 12 годин. Тепер на це Міносвіти "не шкода" 2, 4, 8 годин", – підсумувала голова підкомітету з питань базової освіти профільного комітету парламенту.