Українська початкова школа готова працювати за новими освітніми стандартами, які запроваджуються з 1 вересня. Про це заявив міністр освіти, науки, молоді і спорту Дмитро Табачник, підбиваючи підсумки засідання колегії Міносвіти.

Таким чином, із першого класу вивчатимуть іноземну мову, з другого вивчатимуть інформатику, зросте кількість годин фізкультури до трьох на тиждень, за які не ставитимуть оцінки, а також впроваджується урок "перебування на свіжому повітрі". Решта уроків буде мати дві "фіззарядкові паузи".

Загалом, 50 відсотків навчального навантаження, відповідно до нових стандартів, є обов’язковим, а решта предметів – "на розгляд педагогічних колективів", зауважив Дмитро Табачник.

"Було пройдено шлях від створення стандарту і його затвердження до створення нових українських підручників і перепідготовки цілої низки вчителів", – говорить міністр.

"Лінгвістичної революції" не відбулося?

Марія Ільницька працює в початковій школі вже кілька десятиліть. Каже, що такої насиченої програми з окремих предметів, зокрема, з математики ще не було. Тепер діти наприкінці першого класу повинні "переводити години в доби і дециметри у метри і сантиметри", зазначає вчителька.

"Попередні діти вчилися додавати-віднімати у межах двадцяти, – розповідає вона. – Попередній підручник був краще побудований, а теперішній – дуже складний. Там є поняття "крива", "ламана", починаючи з цифри 3 іде поняття "трикутник", "сторони", "вершини" тощо. Матеріал нагромаджений. Діти фактично не готові до такого. На кого це розраховано?"

А щодо фізкультури та іноземної, за словами Марії Ільницької, кількість годин на тиждень із цих предметів не змінилась.

На тому, що "нові" стандарти Табачника є зовсім не новими і "лінгвістичної революції", про яку говорив міністр журналістам, не відбулося, наголошує Павло Полянський із Центру освітнього моніторингу.

"99 відсотків того, що є у стандартах, ну, може, 90 відсотків – це, власне, те, що було у попередній редакції. Так само і хиби попередніх редакцій усунуто не було", – зазначає він.

Основною з хиб експерт вважає незбалансованість програми і перевантаження її інформацією, що постійно змінюється і може до кінця навчання виявитися вже неактуальною.

Про вчителя знову не подумали

Перевантаження інформацією навчальних планів з педагогічної точки зору просто відіб’є у першокласника бажання навчатися далі, вважає Лілія Гриневич, координатор із питань освіти партії "Фронту змін". З іншого боку, зауважує вона, треба зважати на те, що праця вчителя залишається в Україні низькооплачуваною, тому до школи, зокрема, серед випускників-філологів ідуть одиниці. І не факт – що найкращі.

"Сьогодні їхня заробітна плата настільки низька на ринку праці, порівняно з тими людьми, які володіють іноземною і працюють перекладачами, що ми маємо серйозну проблему", – зауважує Лілія Гриневич.