Експерти вже давно б'ють на сполох: населення нашої країни в рік скорочується на 180-200 тис людей.

"Така невтішна тенденція, безумовно, впливає на ринок праці. Тому зараз необхідно готувати спеціалістів більш широкої спеціалізації, - зазначає заступник начальника управління організації надання соціальних послуг Державного центру зайнятості Наталія Шевченко. - Раніше на одного інженера припадало по три техніка плюс троє робітників. А тепер інженер повинен вміти працювати на верстатах всіх видів, легко перекваліфікуватися, якщо треба".

Ректори провідних вузів скаржаться на низький рівень підготовки молоді, що вступає до вузів, особливо з математики, хімії, фізики.

Абітурієнти, які приходять зі школи з високими балами, не показують достатніх знань. "Зараз кількість випускників шкіл дорівнює кількості місць у вищих навчальних закладах, - каже ректор Національної академії управління Сергій Єрохін. - Раніше у вузи вступали лише ті, хто добре закінчував середню школу, йшов відбір вступників, а інші йшли вчитися в профтехучилища. А сьогодні в вузи вступають всі кому не лінь. Подивіться, перше питання, яке задають батьки, коли дзвонять в будь-який вуз: а чи є у вас набір на "бюджет", розміщуєте чи студентів у гуртожитку? І тільки потім цікавляться, на кого тут вчать".

Також фахівці відзначають: проблема ще й у тому, що багато молодих людей відхрещуються від першої освіти, тому що вступають за порадою і навіть часто за наполяганнями батьків, які орієнтуються на модні спеціальності і не враховують індивідуальні здібності своєї дитини. А потім вона закінчує ВНЗ і, не бажаючи працювати за професією, не знає, куди податися.

У кращому випадку йде здобувати другу освіту. У центрі зайнятості впевнені, що з людини тільки тоді вийде хороший спеціаліст, якщо їй подобається своя робота. Тому потрібно ще в школі моніторити здібності учнів до тієї чи іншої сфері діяльності. Це проблема профорієнтації молоді.

"Звичайно, років 10-15 ми упустили, - зізнається Наталія Шевченко. - Але вже в деяких школах країни створені профорієнтаційні термінали, де кожен школяр може пройти невеликий тест і визначити, яка професія йому до вподоби. Тому що якщо взяти педагогів – то цій професії щороку навчається 170 тис людей, але 90% до школи не доходять".

Роботодавці теж не відстають - ретельно шукають нові джерела робочої сили. "Розумні підприємці сьогодні вже на 2-3-му курсі знаходять талановитих студентів і доплачують їм стипендію, - розповідає пан Єрохін. - Роботодавці вважають, що краще $ 20 тис вкласти в одного фахівця, ніж витратити $ 100 тис на обладнання, яке другий зламає".

Також у вузах говорять, що останнім часом все частіше закордонні компанії шукають собі майбутніх працівників в українських інститутах. І не простих студентів, а тих, хто йде на червоний диплом. "Потрібно думати про міграцію наших фахівців за кордон. Чому ми повинні готувати програмістів для Німеччини, Америки та інших країн? - Обурюється Сергій Єрохін. - Але, з іншого боку, якщо вони не можуть себе дорого продати в Україні, нехай спробують зробити це де-небудь у Швеції".