ahatojii4 | Дата: Понеділок, 15.03.2010, 10:11 | Повідомлення # 1 |
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 24
Статус: Offline
| Розмовляв із однією одинадцятикласницею. Дівчина готується до вступу в університет, ходить до репетиторів. Я принагідно поцікавився, що вона зараз із репетитором проходить. "Ми вже мову майже вивчили, – відповідає. – На черзі найскладніше – література та навчання писати твори". Дівчина зізналася, що за одинадцять років твори у школі самостійно писала лічені рази. Навіщо це, коли є купа збірників та Інтернет? Про вступ не хвилюється, репетитор пообіцяла, що за кілька місяців навчить її писати твори. Ваша думка з цього приводу
|
|
| |
марьяна2012 | Дата: Середа, 04.07.2012, 19:01 | Повідомлення # 2 |
Рядовой
Група: Пользователи
Повідомлень: 2
Статус: Offline
| Ледача подушка* Маленькій Яринці треба рано вставати, щоб до школи йти, а не хочеться, ой як не хочеться! Ввечері питає Яринка в дідуся: " Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, діду¬сю, спати так, щоб хотілося вставати і йти до школи. - Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь. - А що ж їй зробити, щоб вона не була ледачою? - Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь. - Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря, доб¬ре вибий її кулачками - вона і не буде ледачою. - Справді? - зраділа Яринка. - Я так і зроблю завтра. Ще дуже рано, а треба збиратись до школи. Не хочеться вставати Яринці, але треба ж нарешті подушку провчити, лінощі з неї вибити. Схопилась Яринка швиденько, одяглася, взяла подушку, винесла на подвір'я, поклала на лавку _ та кулачками її, кулачками. Повер¬нулася до хати, поклала подушку на ліжко - та й умиватися. А дідусь у вуса посміхається. * В. О. Сихомяинський. Знайшла це оповідання на сторінках свого улюбленого журналу «Дніпро»
|
|
| |