Субота, 23.09.2017
Навчання на Старобільщині
Вітаємо Вас на нашому сайті
Основне меню сайту
Авторизація
Календар
Погода Старобільська
Корисна інформація
Отримати бонус

Ви можете отримати WMR-бонус в розмірі 0,01-0,10 WMR на свій гаманець 1 раз на добу

Гаманець
Код Защитный код

Бонус надається сервісом www.wmcasher.ru

Обмен WebMoney
  Отдадите:  
  Получите:  
мониторинг обменников
Ваша підтримка
Блок корисних посилань
Головна » 2010 » Березень » 25 » Майбутнє ЗНО: Тестування Табачником
14:39
Майбутнє ЗНО: Тестування Табачником



Абітурієнти та їхні батьки протягом минулого тижня обривали університетські телефони. Більшість хотіла дізнатися, як саме змінюються правила вступу до вищих навчальних закладів після нещодавніх різких заяв міністра освіти Табачника та віце-прем’єра Семиноженка про зміну системи зовнішнього оцінювання знань


Адміністрація університетів та інститутів знизує плечима – мовляв, ми й самі все знаємо на рівні чуток, а офіційних наказів ще й в очі не бачили.

Освітній експеримент

Нині склалась доволі дивна ситуація: коли до вступної кампанії лишились лічені місяці, Міністерство освіти та науки вирішило змінити правила гри – при вступі до вузів мають враховувати не лише сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), атестати учнів, а й результати університетських іспитів.

До оголошення складу Кабміну та появи перших його заяв щодо долі ЗНО можна було припустити, що новий Президент України руками міністра освіти спробує зробити роботу над помилками Івана Вакарчука. Проте ніхто не очікував, що за виконання завдання візьмуться так завзято – у перший же день життя нового уряду. Зокрема, віце-прем’єр-міністр Володимир Семиноженко вже пообіцяв удосконалити систему тестування.

Реальні аргументи нової влади щодо зміни долі ЗНО зрозуміти доволі складно. Про них, власне, й не говорять уголос. Щоправда, ще у вересні 2008 року Дмитро Табачник наполягав, що "тестування стає не моніторингом якості освіти та засобом підвищення рівня знань, а засобом боротьби з корупцією". "Таким чином, кидається обвинувачення сотням тисяч учителів та вузівських викладачів", – підкреслював тоді він. Схоже, погляди доктора історичних наук відтоді не змінились.

Натомість проти обмежень ЗНО виступають громадські організації, які упродовж останніх років здійснювали його моніторинг. Наприклад, активісти "Опори". Вони переконані, що практика обов’язкового ЗНО в Україні виправдала очікування суспільства та зменшила рівень корупції під час вступу до вузів – більшість випускників шкіл зрозуміла, що результат вступу до вузу залежить тільки від їхніх знань і аж ніяк не від фінансових можливостей батьків. "Сьогодні батьки вже не шукають "тракторів" (тобто викладачів, які за хабар допомагають під час вступу та навчання), а всіляко надихають дітей готуватися до тестів", – зазначає експерт з питань освіти Центру дослідження суспільства та координатор освітніх програм Громадянської мережі "Опора" Інна Совсун.

Справа техніки

Проте ідеологічні питання – одна справа, а суто технічні – інша. Тож якщо тільки зараз почали говорити про певні зміни, то реальні рішення з’являться лише у квітні.

Наприклад, на постанову про тестування не лише українською мовою, а й мовами національних меншин має реагувати Український центр оцінювання якості освіти. При цьому його директор Ігор Лікарчук зазначав, що станом на 10 березня для проходження ЗНО зареєструвались 315 тисяч осіб – 72% від загальної кількості випускників. Усі тестові завдання вже підготовлено та затверджено, а 70% їх уже надруковано. "Якщо рішення про мови буде ухвалено після 15 березня, його ми реально виконати не встигнемо", – сказав Ігор Лікарчук.

Якщо ж буде рішення про вступні іспити у вузах, то університети матимуть замало часу, аби їх розробити. Хоча у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у разі потреби готові запровадити іспити. І це незважаючи на те, що у вузі підтримують тестування. Там говорять, що вищі навчальні заклади повинні мати право приймати хоча б один профілюючий іспит. Їхній аргумент: цього року на всі гуманітарні факультети однаковий перелік сертифікатів – українська мова та література, іноземна мова, історія. Виходить, що абітурієнт не готується до вступу на конкретний факультет – філософський чи юридичний, а йде туди, де підходить його сертифікат.

Рятівний закон?

"Загалом скасувати тестування – це не просто пливти проти течії чи діяти всупереч волі батьків та випускників, які на 90% виступають за незалежне зовнішнє оцінювання; це, перш за все, порушення права громадян на рівний доступ до освіти, – поділився своїми думками з голова комітету ВР з питань науки та освіти Володимир Полохало. – Адже введення тестування – це не реформа освіти, а лише один з інструментів забезпечення конституційного права громадян. Є багато талановитих дітей, які лише завдяки ЗНО змогли вступити до престижних навчальних закладів. А нині, коли залишилося десять днів до завершення реєстрації, подібні урядові заяви викличуть хаос та нестабільність, адже випускники готувалися до конкурсу сертифікатів при вступі до вузу. Всі розмови про перегляд системи ЗНО або її скасування схожі лише на спробу догодити нинішньому Президенту".

Голова комітету ВР з питань науки та освіти також попереджає посадовців, аби ті не робили поспішних та гучних заяв щодо реформи галузі освіти, та нагадує, що Конституцією та кількома законами України саме за Верховною Радою передбачено прерогативу встановлення засад освітньої політики в Україні.

Звичайно, народний депутат погоджується, що вітчизняні освітянські закони – застарілі. Вони аж надто далекі від реалій. Тож нині важливо ухвалити кілька нових документів, зокрема і той закон, який закріпив би зовнішнє незалежне оцінювання як основний механізм вступу до вузів та встановлював би відповідальність за порушення під час кампанії тестування, зарахування абітурієнтів.

Варто нагадати, що комітет уже розробляв та пропонував для розгляду у сесійній залі закон про ЗНО. Але незважаючи на те, що у процесі другого читання було враховано 89 поправок представників різних фракцій (навіть ті новації, що торкалися самої процедури незалежного зовнішнього оцінювання), 21 січня 2010 року документ отримав лише 202 голоси підтримки. Не вистачило багатьох голосів із "Нашої України". "Так, дворічна праця нашого комітету через неконструктивну позицію насамперед Партії регіонів і тезу Януковича про скасування ЗНО не знайшла підтримки. А оскільки немає закону – цілком можливе будь-яке свавілля", – переконаний Полохало. Нині у Верховній Раді вже зареєстровано новий законопроект, який стосується питань ЗНО. Це доопрацьований старий документ, який пройшов експертну, освітянську, ректорську, студентську апробацію. "Зараз не треба вламуватися у відкриті двері, там є і врахування пропозиції Семиноженка про атестат", – говорить голова комітету ВР з питань науки та освіти. Тож Полохало закидає посадовцю, що той "не в темі". "Його заяви дещо плутані, хаотичні", – каже він.

"Я думаю, у нового закону є непогані шанси у найближчому майбутньому запрацювати, – продовжує народний депутат. – Тепер сумнівається фракція Литвина. Сам Володимир Литвин розуміє: якщо зараз піти на такі крайні міри, можна викликати масові протести батьків. Шкідливо змінювати все буквально перед початком кампанії".

"АнтиТабачні" виступи

Зрозуміло, що не лише можливим скасуванням ЗНО обурюється нині громадськість. Неабиякі суперечки викликала сама постать нового міністра освіти та науки Дмитра Табачника. Як наслідок – "антиТабачна" хвиля під гаслом "Стоп, Табачник!" покотилася Україною. Це протести проти чергового перегляду історії України, зміни мовної концепції в освіті і, звісно, проти спроб ліквідувати зовнішнє незалежне оцінювання знань. Обурив ще й месидж новообраного гуманітарного віце-прем’єра: Болонська система ускладнює систему освіти в Україні.

Першим незадоволення новим призначенням висловив голова депутатської групи "За Україну!" В’ячеслав Кириленко (у минулому віце-прем’єр з гуманітарних питань). Ще 12 березня він зареєстрував проект постанови про звільнення міністра освіти Дмитра Табачника. "Справою честі кожного свідомого українця має стати захист освітянської галузі від спроб узурпувати її українофобами та україноненависниками, яскравим представником яких є Дмитро Табачник", – сказав зокрема Ігор Гузь, депутат Волинської обласної ради. Подібні думки висловлюються й у стінах Львівської та Франківської облрад, а у Києві відбулась театралізована акція "Табачника – на смітник історії!".

До речі, Кириленко сподівається, що незадоволені призначенням Табачника у Партії регіонів додадуть голоси під час розгляду питання про звільнення міністра. Минулої середи сама заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман сказала, що новий міністр освіти та науки має піти у відставку, адже його антиукраїнські висловлювання "викликають роздратування у значної частини суспільства".

Щоправда, не можна говорити, що у Табачника є лише супротивники. Наприклад, представники російської, румунської та угорської національних організацій України просили дозволити учням проходити зовнішнє тестування тією мовою, якою вони навчаються у школі. Вони говорять, що наказ №1171 від 25 грудня 2007 року, який ухвалив зовнішнє тестування лише українською, "тільки знищив будь-який сенс у навчанні рідною мовою в школах національних меншин України, але й фактично змусив молодих випускників шкіл, які планують продовжувати своє навчання у вищих навчальних закладах, відмовитися від рідної мови і перейти на освіту українською".

До речі, міністр освіти та науки в урядах Тимошенко, Єханурова та Януковича – Станіслав Ніколаєнко – мав би бути у кріслі міністра і в уряді Азарова. Але в останню мить плани змінилися. "Мені сьогодні незручно боротися з новим міністром: почну хвалити – скажуть, що підлизується, почну критикувати – скажуть, що мститься. Нині дати комплексну оцінку Табачнику – нетактовно, під людиною навіть стілець ще не нагрівся".

"2011 рік буде вирішальним. Кожній політичній силі треба ж захищати інтереси своєї електоральної групи", – впевнена Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі "Опора".

Сьогодні невідомо, чи зустріне 100 днів уряду Азарова Табачник у міністерському кріслі – забагато опонентів у головного освітянина. Проте, схоже, навіть від цієї суперечливої постаті особливо не залежить доля зовнішнього тестування. Більшість експертів бажання кардинально змінити щось у цій царині вважає виключно забаганкою новоспечених урядовців та виконанням передвиборної обіцянки Віктора Януковича.


По матеріалам: Главред

Категорія: Новини ЗНО | Переглядів: 400 | Додав: ahatojii4 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Розділи
Новини МОН [74]
Новини відділу освіти [64]
Новини дошкілля [5]
Новини середньої освіти [72]
Новини ЗНО [86]
Новини вищої освіти [88]
Різне [54]
Баннер
Архів записів
Наше опитування
Яка книга краща: паперова чи електронна
Всього відповідей: 146
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук
Корисні посилання
Молодой сайт старобельской братвы �������-����
Валюта
Курсы валют Курсы валют Курсы валют
Українська реклама
Реклама на сайті
Copyright Anton Morgunov © 2017

Використовуються технології uCoz

Каталог україномовних сайтів каталог сайтів Каталог україномовних сайтів Раскрутка сайта, Оптимизация сайта, Продвижение сайта, Реклама! Наука и образование :: Абитуриент Анализ интернет сайта